Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воратися

Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРАТИСЯ"
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Кахнути Cм. кахкати.
Підслухати Cм. підслухувати.
Прочолок Cм. прочіл.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.