Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Водорий, -рия, м. = водомий.
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Рядовий, -а, -е. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. 4) = рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам.
