Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Здригну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = здрігнути.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу.
Скорість, -рости Скорость.
