Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Горови́тий, -а, -е. Гористый.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Плутанина, -ни, ж. = плутаниця.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Ткаха, -хи, ж. = ткаля.
