Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Перелоги, -гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
