Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Забо́рсуватися, -суюся, -єшся, сов. в. забо́рсатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Перепутываться, перепутаться. 2) Только сов. в. Заметаться, начать бросаться изъ стороны въ сторону. 3) Только сов. в.? Устать отъ суеты, отъ хлопотливой работы. За день такечки заборсається чоловік. Г. 4) Забо́рсатися з ви́платою. Не уплатить, остаться должникомъ.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. Ув. мугиря́ка.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку.
Склепатися, -паюся, -єшся, сов. в. склепитися, -плюся, -пишся, гл. Смыкаться, сомкнуться, закрыться. Уже треті півні співають, а в мене й очі не склепались. Склепилися карі очі й устоньки мої.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл.
1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили.
2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Ножа в серце вбили. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Біжи, коню, дорогою широкою убитою.
