волошка
Волошка, -ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Ой у мене на городі зацвіли волошки. б) Trifolium alpestre L. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Ум. волошечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Том 1, ст. 252.