Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волошка

Волошка, -ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Н. п. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 139. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. волошечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОШКА"
Вийна, -ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина. Ном. № 9394.
Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Макс. Бога вихваляти. Шевч. 391.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.