Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонечник

Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЕЧНИК"
Ганебний, -а, -е. Позорный, безчестный, постыдный.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Катуша, -ші, ж. Мученіе, пытка. У п'ятницю порубали, в суботу завили, а в неділю до Драгіри в катушу трутили. Гол.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою. Рудч. Ск. II. 97.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.