Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркіт

Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Залу́чник, -ка, м. Раст. Xanthium Strumarium L. ЗЮЗО. І. 142.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Скрута, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.