Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркіт

Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Вищість, -щости, ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Сушня, -ні, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Четверговий, -а, -е. Четверговый. Грин. III. 558.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.