Гарматний, -а, -е. и гарматній, -я, -є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада.Гарматній гук. Із королем гарматнім боєм бився. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Заки́слити Cм. закислювати.
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій.
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу.
Собачка, -ки, м. и ж.
1) Ум. отъ собака.
2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы.
3) Раст. Cynoglossum officinale L.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
