Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волос

Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОС"
Кап! I меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Г. Барв. 223. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! К. ЧР. Тут горілка кап, а там хап! (з кишені). Ном.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший. Гол. III. 472.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась. Кв. 2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни. Шевч. О. 1861. X. 9.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Працьовитий, -а, -е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.