Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочаний

Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧАНИЙ"
Блават, -ту, м. 1) Голубая шелковая матерія. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. І. 9.
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ. (Залюб.).
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем. Kolb. І. 106.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя. Лохв. у.
Терпіти, -плю, -пиш, гл. Терпѣть, переносить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку. Мет. 259.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Шамати, -маю, -єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.