Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочаний

Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧАНИЙ"
Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. баночка.
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот. Ном. № 7134.
Переполоскати Cм. переполіскувати.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Романець, -нця, м. 1) Ум. отъ роман. 2) Раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.