Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочок

Волочок, -чка, м. 1) Ум. отъ волок. Браун. 39. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш. Мнж. 88. 2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Сим. 96. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує. ЗОЮР. І. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧОК"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. ІІ. 26.
Жінва́, -ви ж, соб. Женщины, бабье. У тому Кодаці (слобода) жінва так чирінями й сидить.
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.