Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотуха

Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУХА"
Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Загрі́ток, -тку, м. Теплота. Желех.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м. Желех.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.
Розжалити, -ся. Cм. розжаляти, -ся.
Сапуха, -хи, ж. Сажа. Лохв. у.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.