Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочитися

Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Шевч. 224. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. Н. п. копійка волочиться (у кого). Есть деньги. Котл. Н. П. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Передерти, -ся. Cм. передирати, -ся.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка. Браун. 14, 15.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.