Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воріг

Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Рибник, -ка, м. 1) Рыбный садокъ. 2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.