Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воріг

Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Нечесність, -ности, ж. Нечестность.
Пересідлувати, -лую, -єш, сов. в. пересідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Пересѣдлывать, пересѣдлать.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.