Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины.
Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. І мазниця, і мазило уже мені надостило.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
