Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воріг

Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІГ"
Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба. О. 1862. V. 82.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Ізм.. Cм. зм...
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Перенести Cм. переносити.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L. Анн. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.