Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітка

Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Гілляка, -ки, ж. Вѣтвь, большая вѣтвь. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6007.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. поперечок.
Хоробро нар. Храбро.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.