Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітка

Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Заки́снути Cм. закисати.
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).
Малю́нок, -нка, м. Картина; рисунокъ. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42. Употребляется также для обозначенія картины природы или словеснаго изображенія. Мій повоз швидче покотився, малюнок зближувавсь до нас. Щог. Сл. 103.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.