Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воля

Воля, -лі, ж. 1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15. 2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211. 3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. Н. Вол. у. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. воленька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯ"
Гей! I меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. 3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці. Н. Вол. у.
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. І. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 334. Чи тебе завдано, а чи запродано? Чуб. V. 744.
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. Мнж. 182. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. Ум. кописточка. Руки як кописточки. Ном.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл. 1) Размяться (во множествѣ). 2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами. Ровен. у.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Ном. № 3302.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.