Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. Ум. драголю́бчик. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Спросити Cм. спрощувати.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко.
