Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воля

Воля, -лі, ж. 1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15. 2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211. 3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. Н. Вол. у. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. воленька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯ"
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Кв. І. 23. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Ном. № 722. Отце жахається, як жид Христа. Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. Ном. № 11352. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Св. Л. 37. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь. Чуб. V. 25.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Дещо. Нехай дметься, аж розідметься. Ном. № 2507. Роздувся як ковальський міх. Ном. № 3377.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.
Шнур, -ра, м. 1) Веревка. Чуб. II. 234. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. Сидить шнур голубців. 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. МУЕ. III. 21. Ум. шнуро́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.