Аа́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Витулитися, -люся, -лишся, гл. Составиться, набраться, выйти. Подивлюсь по гроших, може й витулиться попа з шагом.
Вітрогонка, -ки, ж. Вѣтренница.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.
Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Мо́нькати, -каю, -єш, гл. Часто говорить мо́ня, просить молока (о дѣтяхъ).
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
