Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.
Клепачка, -ки, ж.
1) Лопатка для оттачиванія косы.
2) = клесачка.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Укорачивать, укоротить.
2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить.
Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.
2) Класть штрихи при рисованіи.
