Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочільне

Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник. Чуб. ІІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНЕ"
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня. Ном. № 11789.
Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Конотоп. у. Не витече в його розуму таку палетицю зробити. Конотоп. у.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧІЛЬНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.