Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волосина

Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Н. п. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. І. 120. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОСИНА"
Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Окатий, -а, -е. Большеглазый. Конст. у.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати. Грин. III. 171.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОСИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.