Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольовач

Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬОВАЧ"
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ. Вас. 196.
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. Чуб. V. 125. А здрімавшись, — заснув кріпко. Млак. 77.
Зсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зсипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Ссыпаться, ссыпаться. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку. Чуб. І. 130.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Спотикатися I, -каюся, -єшся, сов. в. спіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Спотыкаться, споткнуться. А на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.