Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волоцюга

Волоцюга, -ги, об. Бродяга. Чуб. І. 240. Всесвітня волоцюга. Котл. Ен. VI. 11. Ум. волоцюжка. Ув. волоцюжище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЦЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЦЮГА"
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Гострі́й, -рія́, м. Лезвее, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатер. у.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Скотисто нар. Покато.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЦЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.