Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочільник

Волочільник, -ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНИК"
Бездітний, -а, -е. Бездѣтный. Ном. № 1620. Плач, Вкраїно, бездітна вдовице. Шевч. Тітка була бездітна. МВ. (О. 1862. III. 48).
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Позастелювати, -люю, -єш и позасти́лувати, -лую, -єш, гл. Застлать (во множествѣ). Всі столи вам позастелювані. Грин. III. 147. Тесовії столи позастилувані. Грин. III. 142.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини. Левиц. ПЙО. І. 474.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.