Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочільник

Волочільник, -ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІЛЬНИК"
Завагітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. От вона вже як завагітніла, що от-от родини будуть... Рудч. Ск. II. 90.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Обидний, -а, -е. Обидный.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв. 2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Садитися, -джу́ся, -дишся, гл. Сажаться, быть сажаему. Картопля садиться, а мак сіється.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.