Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воріття 1

Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТТЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТТЯ 1"
Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Відспівати Cм. відспівувати.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТТЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.