Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички.
Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Іване! — Га? 2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! 3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така!
Кізій, -я, -є. Козій. кізє молоко́ = кітче молоко.
Корост, -ту, м. Корни и пр. на полѣ. Коросту багацько на полі.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так.
Німий, -а, -е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Політикуватися, -куюся, -єшся, гл. Вести другъ съ другомъ политику. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.
