Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волоття

Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! Мет. 206. У кукурузы волосообразныя кисти сверху.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОТТЯ"
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Головниця, -ці, ж. = головиця 3. Вх. Зн. 11.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Зневажливий, -а, -е. Неуважительный, пренебрежительный.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Обмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Присихати, -ха́ю, -єш, сов. в. присо́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Присыхать, присохнуть.
Тепре нар. = тепер. О. 1862. І. 29. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала. Ном. № 11441.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.