Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи.
Лашт, -ту, м.
1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ).
2) лаштом. Въ изобиліи.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.