Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Бистрощокий, -а, -е. .? Чого прийшов, бистрощокий?
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е. = Дебелькува́тий.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Наміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ум. обуваннячко.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Таємниця, -ці, ж.
1) Секретное мѣсто.
2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме.
Уважливо нар. = уважно 1. Дививсь пильно та вважливо округи.
