Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Ґу́зий, -а, -е = Куций.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій.
Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. II, 35. Заґелкали мов индики.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Ум. люба́ночка.
Мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий.
2) Падкій. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати.
Трепітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ трепета.
2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ.
