Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляр

Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде. Канев. у.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Косцяний, -а́, -е́ = кістянийНа тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать. Левиц. Пов. 316.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Цингакора, -ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків. Чуб. ІІІ. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.