Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляр

Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Виборсатися, -саюся, -єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Кузька, -ки, ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Покучкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.