Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воляр

Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯР"
Бійство, -ва, с. = бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й Боже! Лебед. у.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность. Желех.
Плесканка, -ки, ж. 1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо. Шух. I. 270. 2) плесканка сиру. Кругъ сыру. МУЕ. III. 47.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. К. Кр. 38. К. Бай. 74. Король погрожує нас руйнувати. К. ЦН. 249. Що ж ви тепер мені погрожуєте'? К. ХП. 35.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Розжалити, -ся. Cм. розжаляти, -ся.
Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Ном. № 2230. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні. Н. п.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. Н. 65. Ум. шовчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.