Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонка

Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНКА"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Зва́бити Cм. звабляти.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.