Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонка

Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНКА"
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты. Мет. 471.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Притулювати, -люю, -єш, гл. = притуляти. Притулюють сю побрехеньку иноді до цигана. Ном. № 2980.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.