Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.
Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли.
До́ня, -ні, ж. ласк. Дочь. Не стій, доню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Іди, доню! каже мати, не вік дівувати! Ум. до́нька, до́ненька, до́нечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Доненько моя, рідная моя! Там тобі.... добре буде, як тій донечці у матінки.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами.
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. Cм. попелюха, попільнуха.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
