Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворина

Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. Пирят. у. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРИНА"
Баволняний, -а, -е. = Бавовняний.
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Присмирити Cм. присмиряти.
Стріти, -ся. Cм. стрівати, -ся.
Толань, -ні, ж. Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.