Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волокти

Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКТИ"
Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече. Кв.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.