Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волока

Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОКА"
Витріщака, -ки, об. 1) Тотъ, кто таращить глаза. 2) Задница. Харьк.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма. Шух. І. 181.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.
Павучок, -чка, м. 1) Ум. отъ павук. 2) мн. Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
Порідішати, -шаю, -єш, гл. = порідшати.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. КС. 1883. III. 670. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Левиц. І. 1. 72. Рід... роскоренився великий та дужий. Мир. ХРВ. 120. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11.
Скимник, -ка, м. Схимникъ. К. Бай. 43.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Тридцятеро числ. Тридцать душъ, штукъ. Тридцятеро й троє на подвір'ячко твоє. Чуб. У тридцятеро. Въ тридцать разъ. Та взяла вже тепер шовку у тридцятеро, чи що, та й обмотала знов. Рудч. Ск. II. 70.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. Кіевск. у. «Чхається!» — Дорогу чуєш. Ном. № 11357. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь. Рудч. Чп. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.