Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочини

Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИНИ"
Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Заповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить, заполнять, заполнить. Вода... заповняла завбільшки з його місце. Дещо. 71.
Засті́лля, -ля, с. Мѣсто за столомъ. Kolb. І. 109. МУЕ. III. 126. Мнж. 59. Гол. IV. 539. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Мет. 175. Сидять по застіллю. Мил. 156. Ум. засті́ллячко. Сами сидять по застіллячку. Грин. III. 481.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. К. ХП. 17. І сягонеш умом до його правди. К. Іов. 24.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.