Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды).
Жас, -су, м. = жах.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Очі в неї заіскрили, заграли.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. 93.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. Жінка маненька, коротесенька. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Ти ж моя манюсюнечка!
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться.
Пернатий, -а, -е. 1) Пернатый, покрытый перьями. Ой як птиці пернатій в чистім полі без древа ночувати... Ой так тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помірати. Также: украшенный перьями. Пернатий шлик.
2) ? Ячмінь зійшов пернатий.
