Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольно

Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. не вільно. Нельзя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНО"
Галяпа, -пи ж? Бранное слово для женщины. Шух. І. 34.
Гомону́ха, -хи, ж. Говорунья. Ішла баба гомонуха. Ном. № 12522.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Осуджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. осуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Быть осуждаемымъ, осужденнымъ, осуждаться, осудиться. Єв. Мр. XVI. 16. Осудися перше в дому та (тоді) на право йди. Ном. 7375.
Пообламуватися, -муємося, -єтеся, гл. Обломиться (во множествѣ).
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.