Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop.
Виразно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Чути було дуже виразно, як горілка булькала.
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
