Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. Заміж іти — не дощову годину перестоять. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. 2) Дождливый. Дощове літо. Вода дощова не солона.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Cм. качур.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Послі собі й кожушок справимо.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Кожушок у воші.
3) — на орісі. Листоватая плюска у орѣха.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Cм. леліч.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Пообід нар. Послѣ обѣда.
Претак, -ка, м. Рѣшето.
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху.
