Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркін

Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Зцілення, -ня, с. 1) Соединеніе въ одно цѣлое. 2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Покірність, -ности, ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376.
Притарабанитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ще вигадай що! — крикнув Ясь: та нас люде обсміють, як ми притарабанимось з качками та з индиками. Левиц. І. 215.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.