Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркін

Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІН"
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги. Харьк. г.
Провернути, -ну́, -неш, гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. Cм. провірчувати.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Сизенький, сизесенький, -а, -е., Ум. отъ сизий.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Танець, -нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. Шейк. 2) кривий — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. танчик. Гол. IV. 93.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.