Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волошин

Волошин, -на, м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОШИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОШИН"
Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки. Грин. III. 654.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОШИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.