Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочка

Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Ґрулина, -ни, ж. = Ґрулянка. Вх. Уг. 235.
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Нескінченно нар. Безконечно.
Перетаскувати, -кую, -єш, сов. в. перетаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перетаскивать, перетащить. Доля багатого перетаскала ту копу між копії до багатого. Мнж. 52.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.