Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочка

Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Переснувати, сную́, -єш, гл.що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Присідлати Cм. присідлувати.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Спристрітити, -річу, -тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.