Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочка

Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧКА"
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. ІІІ. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
Дошкандиба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Доходить, хромая, до извѣстнаго времени, до какого либо случая.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Котл. Ен. VI. 75. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. МВ. ІІ. 128. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Мет. 217. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. Шевч. (пражск. изд.). І. 178 и 180. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Кв. II. 97. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239 и 240. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить. Шевч. 241.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.