Бовтач, -ча, м. = бовт 1.
Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій.
2) Привлекательный, прелестный.
Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять.
Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.
Комонниця, -ці, ж.
1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Cм. команиця.
2) Безплодная кобыла.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Опіка, -ки, ж. Опека.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
