Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться.
2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото.
Цехмистриха, -хи, ж.
1) Жена цехмейстера.
2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.
