Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочінник

Волочінник, -ка, м. Понедѣльникъ Пасхи, когда ходятъ христосоваться и поздравлять съ праздникомъ. Чуб. ІІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧІННИК"
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Поплодитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. І. 162.
Простежити, -жу, -жиш, гл. Прослѣдить.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона. Г. Барв. 399.
Склоняти, -няю, -єш, сов. в. склони́ти, -ню, -ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу. Чуб. V. 329.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.