Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився.
Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. Гарасько до овець побрався. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. 3) Пожениться. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Поберемося, небого! 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось.
Подоплачувати, -чую, -єш, гл. Доплатить (во множествѣ).
Присмирити Cм. присмиряти.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр.
