Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочба

Волочба, -би, ж. Боронованіе. Ананьев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧБА"
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная. Шух. І. 104.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Можли́вий, -а, -е. Возможный. Неможливе у людей, можливе у Бога. Єв. Л. XVIII. 27.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Присмалювання, -ня, с. Опаливаніе, припаливаніе.
Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.