Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочба

Волочба, -би, ж. Боронованіе. Ананьев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧБА"
Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Рукомесло, -ла, с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Всасываться, всосаться. 2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину. Мир. ХРВ. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.