Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркота

Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТА"
Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Ма́ковий, -а, -е. Маковый; съ макомъ. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. Маковий періжок. Харьк. у.
Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. VI. 58.
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. І. 35.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.