Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохач

Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАЧ"
Зелені́сеньконар. Ум. отъ зелено.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла. Екатер.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Тканина, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Єв. Мр. II. 21. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Ком. II. 12. Надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.