Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольний 2

Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНИЙ 2"
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить. К. Псал. 155.  
Кільки Cм. кілька.
Коляр, -ра, м. 1) = колісник. Вх. Лем. 426. 2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Желех. Cм. колій.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. К. Псал. 13. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить. К. Дз. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.