Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волячий

Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. І. 246.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Поскупати, -паю, -єш, гл. Скупить. Поскупав у людей землю, та й не озьме його кат. Лебед. у.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Черк. у. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде. Подольск. г.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.