Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпалакати

Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати. Вх. Лем. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛАКАТИ"
Замаха́йло, -ла, с. Въ загадкѣ: хвостъ четвероногаго животнаго. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. (Віл). Чуб. І. 306.
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин. Н. Вол. у.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПАЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.