Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Підшити Cм. підшивати.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Cм. предок.
Псота, -ти, ж.
1) Бѣдность; бѣда, нужда.
2) Плохая погода.
3) Брань.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж.
Цапура, -ри, ж. Коза. Ум. цапурка.
