Гря́зьки́й, -а, -е. Грязный (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). Грязька дорога. Калюжа грязька. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Побрязкувати, -кую, -єш, сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. 2) Глиняная покрышка для ульевъ.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
