Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный.
2) Отрицательный.
Голобокий, -а, -е. Съ голыми боками; переносное значеніе: бѣдный. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья?
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Хотіли стареньких підневідить.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
