Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піднебення

Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси. Вас. 193, 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНЕБЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНЕБЕННЯ"
Випліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. виплескатися, -каюся, -єшся, одн. в. виплеснутися, -нуся, -нешся, гл. Выплескиваться, выплескаться, выплеснуться, вылиться. Аж вода з ночов випліскувалася. Мир. Пов. II. 86.
Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. ІІ. 36.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ. Желех.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез. Вх. Пч. II. 13.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНЕБЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.