Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Виплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. виплутатися, -таюся, -єшся, гл. Выпутываться, выпутаться. Ніяк з.... очеретяного коріння не виплутається.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Не йди за крамаря, не йди за городянина.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко.
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ.
Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло.
