Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Капів, -пова, м. Охотничья собака.
Крайок, -йка, м. Ум. отъ край.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло).
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою.
Переп'ясти. Cм. перепинати.
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
